- призвіл
- -волу, ч., заст.Дозвіл, згода.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
призвіл
Смотреть что такое "призвіл" в других словарях:
призвісливий — і призві/сний, а, е, діал. Який віщує, прорікає … Український тлумачний словник
призвідець — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
призвідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
призвідниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
призвідця — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
призвілля — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
призвільний — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
призвідець — дця, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
призвідниця — і. Жін. до призвідник … Український тлумачний словник
призвідця — і, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
призвісний — див. призвісливий … Український тлумачний словник
